Історія факультету
Історія факультету починається від дати заснування КПІ (1898), де вперше було створено санітарно-технічне відділення, яке у 1930 році стало структурним підрозділом Київського будівельного інституту, а з 1944 р. набуло статусу його факультету. Протягом тривалого часу факультет називався санітарно-технічним, а з 2014 р. його було перейменовано у Факультет інженерних систем та екології (ФІСЕ).
Стратегічною метою факультету є кадрове забезпечення будівельної та галузей суміжних з нею напрямків, освіти і науки кваліфікованими фахівцями з високим рівнем професійної, творчої та громадської активності.
Діяльність факультету основана на трьох головних принципах світових рейтингів університетів:
- академічна і наукова репутація;
- репутація випускників факультету серед роботодавців;
- академічна мобільність студентів і викладачів;
- кількісно-якісний рівень цитованості наукових робіт.
Студенти здобувають освітньо-кваліфікаційні рівні бакалавра та магістра за спеціальностями:
Екологія (спеціалізація – Екологія та охорона навколишнього середовища): системна підготовка екологів; забезпечення безпечних умов життєдіяльності людини; еколого-економічні розрахунки замкнених технологічних циклів;
Теплоенергетика (спеціалізація – Енергетичний менеджмент): системна підготовка фахівців з енергетики для різних галузей економіки; раціональне використання природних ресурсів, ресурсо-енергозбереження;
Технології захисту навколишнього середовища (спеціалізація – Технології захисту навколишнього середовища): системна підготовка фахівців з впровадження та експлуатації технологій захисту навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки в галузях економіки; техногенно-екологічна безпека сталого природокористування та виробництва;
Будівництво та цивільна інженерія. Спеціалізації:
- гідротехнічне будівництво: будівництво та експлуатація гідротехнічних споруд різного призначення; аналіз стану гідротехнічних об’єктів; організація виправних, підводних робіт; адміністративно-господарське забезпечення будівельних робіт;
- водопостачання та водовідведення: будівництво і експлуатація систем водопостачання і водовідведення; підготовки води для питного і виробничого використання; використання вторинних і відновлювальних ресурсів;
- теплогазопостачання та вентиляція: системна підготовка фахівців з налагодження і експлуатації систем теплопостачання і газопостачання, систем опалення, гарячого водопостачання, вентиляції, кондиціювання повітря, очистки шкідливих вентиляційних та технологічних викидів.
Випускники факультету мають можливість набути інженерні та керівні посади на підприємствах, в державних установах, у природоохоронній сфері, комунальній і промисловій теплоенергетиці, наукових організаціях та контролюючих органах, пов’язаних з дотриманням законів у галузі охорони навколишнього середовища, раціонального використанням природних ресурсів. Вони можуть здійснювати ресурсоенергетичні обстеження та аудити.
Факультет брав участь у виданні 5 наукових журналів та фахових науково – технічних збірників, серед яких 2 видаються англійською мовою. Укладено договори про співпрацю з ПАТ «Київгаз», Herz Armaturen GMBH, ТОВ «Данфос – Україна», Rehau GMBH, Vaillant Group, Vissmann, KAN Sp. z o. o, Асоціацією виробників та постачальників газового обладнання, ПАТ «АК «Київводоканал». Спільно з Vaillant Group відкрито сучасну лабораторію для навчання студентів на новітньому обладнанні.
Із перших років діяльності факультет виконував багато досліджень та розробок бюджетної та госпдоговірної тематик і надав велику допомогу виробництву. Зокрема фахівці факультету працювали над створенням енергоощадних систем опалення, вентиляції і санітарно-технічного обладнання. У нових економічних умовах, які склалися в країні після проголошення незалежності, працівники факультету вдалися до самостійного пошуку нових угод і партнерів. Поступово було налагоджено зв’язки як з державними організаціями, так і з приватними фірмами.
Нині зв’язок кафедр факультету з виробництвом здійснюється шляхом виїздів на об’єкти для надання консультацій, рецензій і висновків на проекти різних проектних організацій та інститутів, написання відгуків і висновків на винахідницькі роботи. Науковці факультету беруть участь у роботі комісій із введення в експлуатацію різних об’єктів і систем, читають лекції й доповіді на різних курсах підвищення кваліфікації для молодшого і старшого технічного персоналу виробничих і проектних організацій, виконують реальні проекти для КНУБА і різних проектних організацій шляхом залучення до цієї праці студентів-дипломників під керівництвом провідних спеціалістів кафедр.
Про високий професіоналізм викладачів факультету свідчать досягнення його випускників. Вихованці факультету були в різні роки очільниками різних підприємств та організацій: А. А. Дудніков – керівник тресту «Київспецбуд»; С.І. Борисенко – голова правління ВАТ «Завод сантехнічних заготовок»; В.І. Наумець – головний інженер Київського сантехнічного заводу; В.П. Корбут – голова правління ЗАТ «Енергомонтажвентиляція»; Б.С. Попюк – голова правління ВАТ «Запоріжжягаз»; І.В. Лисов – заступник голови держадміністрації у м. Києві; А.А. Коваленко – голова Печерської адміністрації м. Києва, доктор політичних наук, професор кафедри політичних наук КНУБА; А.О. Білик – генеральний директор ПАТ «Акціонерна компанія Київводоканал». М.Ф. Лисицький – голова Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України; О.І. Оглобля – директор УкрНДПВІ «УкрНДІ Водоканал проект».
На факультеті активно працює рада студентського самоврядування (РСС). Виконавчим органом студентського самоврядування ФІСЕ є Рада, яка вирішує питання, які належать до її компетенції. Раду Студентського Самоврядування (РСС) очолює голова РСС факультету.В складі РСС діє п’ять департаментів: культмасовий, спортивний, науково-освітній, інформаційний та соціально-побутовий. В результаті цього діяльність Ради охоплює всі сфери студентського життя.
Факультет інженерних систем та екології пройшов період становлення, подолав кризові явища початку 90-х років ХХ ст. і нині продовжує активно й послідовно розвиватися. Щорічно на факультеті розробляються науково-дослідні проекти та здійснюється підготовка висококваліфікованих спеціалістів для виробництва.
ОЧІЛЬНИКИ ФАКУЛЬТЕТУ
ГРАЧОВ Олександр Васильович
(1905-1993) – доцент, завідувач кафедри санітарної техніки (1947-1949), декан санітарно-технічного факультету (1944-1947,1955-1960). У 1930 р. закінчив Київський інженерно-будівельний інститут. Працював у КІБІ асистентом, доцентом кафедри санітарної техніки (1932–1941), доцентом кафедри теплогазопостачання та вентиляції (1949-1965), а згодом – доцентом Київського художнього інституту (1965-1977). Напрям наукової діяльності – проектування санітарно-технічного обладнання будинків і споруд.
КОЛОБАНОВ Сергій Костянтинович
(1905–1988) –фахівець у галузі водопостачання і водовідведення, к.т.н. (1940). Закінчив (1939) Московський інженерно-будівельний ін-т, спеціальність ВК. Після інституту працював ст. інженером тресту “Мосочиствод”. 1939–1940 р.– аспірант. З 1940 м;– ст. інженер ВНДІ ВОДГЕО (м. Москва). У 1946–1948 р. зам. директора і зав. кафедрою Харбинського політехнічного ін-ту (КНР), 1948–1959 р.– зав. кафедрою водопостачання і каналізації, декан сантехнічного факультету Київського інженерно-будівельного ін-ту, 1959–1965 р.– керівник лабораторії НДІ сантехніки, 1965–1983 р.– зав. лабораторією, нач. відділу НДКТІ МГ МЖКГ УРСР (м. Київ). Автор 175 наукових праць, у тому числі монографій, підручників, довідників і винаходів в області водопостачання і водовідведення. Нагороджений орденом і медалями.
ЩЕКІН Ростислав Володимирович
(1910-1977) – фахівець у галузі опалення, теплопостачання і вентиляції, канд. техн. наук (1959), доцент (1947), декан санітарно-технічного факультету (1960-1968). У 1934 р. закінчив Київський будівельний інститут. Працював інженером-проектувальником, начальником відділу Воєнпроекту. З 1941 року він – старший інженер, заступник головного інженера заводу боєприпасів у місті Пензі, а з 1944 року – начальник технічного відділу Головспецбуду в м. Києві, потім головний інженер Республіканського тресту Укрсантехмонтаж. З 1947 р. працював у КІБІ викладачем, доцентом. У 1954 р. захистив кандидатську дисертацію. З 1960 до 1968 року він був деканом санітарно-технічного факультету КІБІ.
Напрям наукової діяльності – розробка теплопостачального і вентиляційного обладнання і систем. Автор понад 30 наукових праць, серед них двотомного довідника “Справочник по теплоснабжению и вентиляции” (1952, 1964, 1970). Відзначений 3 державними нагородами.
ОБОЛЕНСЬКИЙ Юрій Анатолійович
(1908–1989) – доцент кафедри гідравліки, водопостачання і каналізації.
У 1930 р. закінчив Київський гідромеліоративний інститут. 1930 – 1941 – робота в наукових і проектних організаціях. 1941 – 1946 – служба в Радянській Армії. 1946 – 1954 – інженер, ГІП, головний інженер 3-ї інженерної майстерні “Київпроекту”. 1954 – 1960 – доцент кафедри водопостачання Київського гідромеліоративного інституту. 1960 – 1986 – доцент кафедри гідравліки, водопостачання і каналізації КІБІ. 1968 – 1972 – декан СТФ. Має друковані праці в галузі водопостачання, насосів, ГТС, каналізації. Нагороджений медалями.
ТУГАЙ Анатолій Михайлович
(1938 – 2016) – доктор технічних наук, професор. Випускник КІБІ (1964). Ветеран вишу. Відомий учений у сфері водопостачання. Декан СТФ (1972-1976).
ЗАЙЧЕНКО Євген Сергійович
(1935–2002) – фахівець у галузі опалення, к.т.н. (1974), професор (2001) кафедри теплогазопостачання і вентиляції. У 1959 р. закінчив Київський інженерно-будівельний інститут, асистент кафедри теплогазопостачання і вентиляції (1960-1964). Працював старшим інженером, начальником вентиляційного бюро заводу “Комуніст” (1964-1969). З 1969 до 1972 р. – аспірант кафедри теплогазопостачання і вентиляції. З 1972 працює в КІБІ асистентом, старшим викладачем кафедри. З 1971 до 1976 р. – заступник декана, а з 1976 до 1983р. – декан санітарно-технічного факультету. У 1974 р. захистив кандидатську дисертацію, вчене звання професора присвоєно в 2001 р. Автор 65 наукових і методичних праць.
Напрями наукової діяльності – удосконалення систем опалення; енергозбереження та використання вторинних і поновлюваних енергетичних ресурсів для систем теплогазопостачання і вентиляції. Відзначений урядовими нагородами – медаллю “1500 р. Києву”, медаллю “Ветеран труда” та подякою від Київського міського голови “За вагомий особистий внесок у створення духовних та матеріальних цінностей та досягнення високої майстерності у професійній діяльності”.
ТРОФІМОВИЧ Володимир Володимирович
(нар.1936) – канд. техн. наук, професор. Відмінник освіти України. У 1958 р. закінчив Київський інженерно-будівельний інститут. Працював на військовому будівництві (1958 – 1960 рр.) і в НДІ санітарної техніки та обладнання будинків і споруд (1960 – 1978 рр.). З 1978 р. працює в КНУБА доцентом кафедри теплогазопостачання і вентиляції, деканом санітарно-технічного університету (період з 1983 до 2002 р.), завідувачем кафедри охорони праці та навколишнього середовища (1989-2013). З 2013 р. – професор кафедри охорони праці і навколишнього середовища, деканом санітарно-технічного факультету (1983-2002). У 1967 році захистив кандидатську дисертацію. Вчене звання професора присвоєно в 1996 р. Напрям наукової діяльності – аеродинаміка вентиляції, дослідження і розробка генераторів теплоти, захист атмосфери, системи управління навколишнім середовищем, концепція сталого розвитку. Підготував 6 кандидатів наук. Автор 114 наукових і методичних праць, серед них авторські свідоцтва, посібники. Основні праці: “Основи екології” (1996 р.), “Техноекологія” (2004 р.), “Екологія людини” (2004 р.). Відзначений 3 державними нагородами, Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, Почесною грамотою Київського міського голови, знаком “Відмінник освіти України”.
ПРОКОПЧУК Іван Тимофійович
(нар.1946) – доктор технічних наук (2000), професор кафедри водопостачання (2001), декан санітарно-технічного факультету (2002). У 1966 році закінчив Вінницький будівельний технікум, Служив у лавах Радянської армії (1967–1969), працював у Київському виробничому управлінні водопровідно-каналізаційного господарства (1969–1986). У 1975 р. закінчив Київський інженерно-будівельний інститут. З 1986 працює в КІБІ доцентом, з 2001 – професором, з 2002 року обіймає посаду декана санітарно-технічного факультету. В 2000 р. захистив докторську дисертацію на тему: “Ефективні методи експлуатації артезіанських свердловин”. В 2002 р. присвоєно вчене звання професора. З цього ж року обіймає посаду декана санітарно-технічного факультету.
Автор більше 120 наукових праць, з них монографій – 4, навчальний посібник – 1, конспект лекцій – 1, патентів на винаходи – 10. Підготував 3-х кандидатів наук. Займається впровадженням на факультеті кредитно-модульної системи організації навчального процесу та модульно-рейтингової системою оцінки знань студентів. Нагороджений медаллю „1500 років Києву” (1982), Подякою Київського міського голови (2003) та Почесною грамотою Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи (2003).
ВОЛОШКІНА Олена Семенівна
(1954 р.н.). У 1977р. закінчила Московський інженерно-будівельний інститут. В 1977-1981 працювала в експедиції Ленгідропроекту в Красноярському краї (Росія); 1982-1993 – в Інституті гідротехніки і меліорації ААНУ; 1993-2000 – вчений секретар, заст. директора Українського НДІ водогосподарсько-екологічних проблем; 2001-2005 – вчений секретар Інституту проблем національної безпеки при РНБОУ. З 2000 року по березень 2005-го працювала на посаді доцента кафедри Охорони праці та навколишнього середовища КНУБА, квітень 2005 – професор кафедри ОП і НС КНУБА, деканом факультету (2009-2016).
Наукові дослідження стосуються розробок, спрямованих на оцінку та прогноз екологічного стану водних екосистем, забезпечення їх достатнім рівнем екологічної безпеки, розробку методів інвентаризації водних об’єктів з використанням космічних знімків та геоінформаційних технологій. Автор понад 65 публікацій та одного авторського свідоцтва. Член-кореспондент Академії інженерних наук України (1999), член редакційної колегії та відповідальний секретар фахового видання за напрямком “технічні науки” – збірника наукових праць “Екологія і ресурси”.
ПРИЙМАК Олександр Вікторович
Народився у 1958 р. Випускник кафедри теплотехніки КІБІ (1980). У 1987 р. закінчив аспірантуру з відривом від виробництва при кафедрі теплотехніки. Кандидатську і докторську дисертації виконував у КІБІ. З 2012 року працює професором кафедри теплотехніки , а з 2014 – її завідувачем. З березня 2016 р. очолює факультет інженерних систем та екології.
Активно розвиває три основні напрями діяльності університету: рівень наукових досліджень через цитування у світових виданнях; підняття авторитету спеціальностей факультету серед роботодавців через його випускників та академічну мобільність студентів і професорів. Велику увагу приділяє організаційно-методичній роботі з ліцензування і акредитації освітніх конкурентоспроможних послуг КНУБА.
Коло наукових інтересів: методи термодинамічного аналізу технологічних циклів, процесів тепломасообмін в гетерогенних багатофазних системах та тепломасообмінниках різних типів і різновидностей, їх елементах; дослідження фізико-хімічних властивостей води, водних систем та інших робочих тіл; енергоресурсозбереження у комунальних і промислових теплових технологіях; використання не традиційних та відновлюваних джерел енергії: оптимізація систем тепло- і газозабезпечення. О.В. Приймак є автором, співавтором понад 130 науково-методичних праць, зокрема більше 20 охоронних документів. Є членом двох спеціалізованих